Мандрівка в Іхтіандрію
Mar. 5th, 2013 10:02 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaПоки я граюсь з Мефодем, чи прибираю, чи купую різні потрібні і не дуже речі, так от, весь цей час я собі уявляю, щоб я написала! Ой, які розумні думки, аж самій подобається.
Нарешті добралась до клавіатури? І про що я хотіла написати? А ніц не пам"ятаю. Але ж це несправедливо. І, між іншим, Йона вилізла мені на коліна, є в неї совість? Я й так не знаю про що писати, то ще й кицька заважає друкувати.
А, давненько хотіла записати одну свою метафору, здається, це так називається. Зараз, тільки Йону спихну з колін. Часу в мене для писання - 5 хвилин, поки "Баранчик Шон" не закінчиться. Якщо ви не знаєте цього баранчика, то ви темні люди, майже такі, як я, два роки тому.
Ну от я придумала, як пояснити дорослим, що відчувають діти в їхньому світі. Навіть не так, вийшло дуже категорично. Краще написати: як я думаю, що відчувають маленькі діти в нашому світі
От уявіть собі, що ви потрапили, не зовсім зі своєї волі, але так сталося, з різних причин, наприклад, стан здоров"я чи ще щось..навіть одразу не придумаю, якісь катаклізми, і ви потрапляєте в невідому досі цивілізацію, назвемо її Іхтіандрія. Всі розумні істоти там живуть у воді . Ясно, що для пересування з кінця в кінець, вони плавають. А ви - не вмієте плавати, ви ходите по дні морському, і вам дуже важко, ледь-ледь можете пройти кілька кроків. Тому іхтіандрці вас іноді возять, чи на собі, на спину свою вас чіпляють, чи у спеціальних човниках катають. Хочете ви, чи ні, вони вас в певний час тягнуть у човника і кудить везуть.
Вам уже подобається, правда?
Якщо чесно, то не все?
Зовсім не подобається?
А що робити, ви змінити нічого не можете.
От буває, що ви хочете посидіти спокійно, помилуватись морськими краєвидами, а вас - раз і в човника, і поплили.
Ви давай пояснювати, що хочете трішки побути на цьому місці, ну ви втомились від цих пересувань.. Упс! А ви мови іхтіаднрської не знаєте. І в цій країні ніхто, підкреслюю, ніхто, не знає мови вашої.
Та що там мова! Ви нічого тут не тямите, ні як сказати "добрий день-дякую-видужедобрі", о, я знову про мову, мови ви не знаєте, точно, але ви і жестів їхніх не знаєте, ви киваєте "так" на знак згоди, а вони думають, що ви образились, або ще гірше, образили їх. Отаке суцільне непорозуміння.
Від початку іхтіандрці до вас дуже добрі, посміхаються, допомагають. Але минає кілька місяців, і вони втрачають терпець. Посмішок стає все менше, і одного дня, коли ви захотіли взяти собі ось цю смачну морську фрукту, і тільки протягли до неї руку, як "лясь", чемна іхтіандрка не витримала і вдарила вас по руці. Набрило їй пояснювати, що фрукту їдять тільки по обіді, а не до.
З цього часу вам уже менше пояснюють, а більше "ляскають". Ви протестуєте, як так можна поводитись з людиною! Але іхтіандрці не розуміють суті ваших протестів, вони знають одне, ви порушили їхнє правило, а вони тисячу разів вам казали, що не можна, не можна, не можна голосно розмовляти. То фігня, що ви нічого не зрозуміли з іхніх пояснень. Тепер вони просто "ляскають" щоразу, як тільки ви підвищуєте голос, і ви поступово вчитесь мовчати. Говорити тихо ви не вчитесь, бо який сенс говорити, якщо вас ніхто не розуміє.
Поступово ви засвоєюте мову "лясів" і більш- менш - звичаї іхтіандрців. О, вони вже менше "ляскають"! Вони задоволені.
А ви?
Як вам ?
Є хороша новина. Ви вже навчились сяк-так плавати. Ви вже зрозуміли кілька слів з їхньої мови. О, ще трохи, і ви зможете пояснити-запитати, і ці жяхливі "лясі" припиняться.
Але одного ранку вас садять у "човник", ви не простестуєте, і не цікавитесь, навіщо, і куди везуть.
Щастя! Щастя! Тут є люди! Такі ж істоти, як і ви. Перелякані, затуркані, але люди. Ви кидаєтесь до них, ви слово людське хочете почути, а тут..Знову упс! На морській галявинці 10 людей. І всі вони з різних куточків нашої планети. Африка, Тібет, Афганістан, Мексика. Ви не розумієте жодного з присутніх тут людей. Жодного.
Але іхтіандрці задоволені.
Вони думають, що вам приємно спілкуватись з людьми. Вони впевнені, що вам це на користь.
Ну і їм, іхтіандрцям, це теж на користь. Вони добряче втомились від вас.
Нарешті добралась до клавіатури? І про що я хотіла написати? А ніц не пам"ятаю. Але ж це несправедливо. І, між іншим, Йона вилізла мені на коліна, є в неї совість? Я й так не знаю про що писати, то ще й кицька заважає друкувати.
А, давненько хотіла записати одну свою метафору, здається, це так називається. Зараз, тільки Йону спихну з колін. Часу в мене для писання - 5 хвилин, поки "Баранчик Шон" не закінчиться. Якщо ви не знаєте цього баранчика, то ви темні люди, майже такі, як я, два роки тому.
Ну от я придумала, як пояснити дорослим, що відчувають діти в їхньому світі. Навіть не так, вийшло дуже категорично. Краще написати: як я думаю, що відчувають маленькі діти в нашому світі
От уявіть собі, що ви потрапили, не зовсім зі своєї волі, але так сталося, з різних причин, наприклад, стан здоров"я чи ще щось..навіть одразу не придумаю, якісь катаклізми, і ви потрапляєте в невідому досі цивілізацію, назвемо її Іхтіандрія. Всі розумні істоти там живуть у воді . Ясно, що для пересування з кінця в кінець, вони плавають. А ви - не вмієте плавати, ви ходите по дні морському, і вам дуже важко, ледь-ледь можете пройти кілька кроків. Тому іхтіандрці вас іноді возять, чи на собі, на спину свою вас чіпляють, чи у спеціальних човниках катають. Хочете ви, чи ні, вони вас в певний час тягнуть у човника і кудить везуть.
Вам уже подобається, правда?
Якщо чесно, то не все?
Зовсім не подобається?
А що робити, ви змінити нічого не можете.
От буває, що ви хочете посидіти спокійно, помилуватись морськими краєвидами, а вас - раз і в човника, і поплили.
Ви давай пояснювати, що хочете трішки побути на цьому місці, ну ви втомились від цих пересувань.. Упс! А ви мови іхтіаднрської не знаєте. І в цій країні ніхто, підкреслюю, ніхто, не знає мови вашої.
Та що там мова! Ви нічого тут не тямите, ні як сказати "добрий день-дякую-видужедобрі", о, я знову про мову, мови ви не знаєте, точно, але ви і жестів їхніх не знаєте, ви киваєте "так" на знак згоди, а вони думають, що ви образились, або ще гірше, образили їх. Отаке суцільне непорозуміння.
Від початку іхтіандрці до вас дуже добрі, посміхаються, допомагають. Але минає кілька місяців, і вони втрачають терпець. Посмішок стає все менше, і одного дня, коли ви захотіли взяти собі ось цю смачну морську фрукту, і тільки протягли до неї руку, як "лясь", чемна іхтіандрка не витримала і вдарила вас по руці. Набрило їй пояснювати, що фрукту їдять тільки по обіді, а не до.
З цього часу вам уже менше пояснюють, а більше "ляскають". Ви протестуєте, як так можна поводитись з людиною! Але іхтіандрці не розуміють суті ваших протестів, вони знають одне, ви порушили їхнє правило, а вони тисячу разів вам казали, що не можна, не можна, не можна голосно розмовляти. То фігня, що ви нічого не зрозуміли з іхніх пояснень. Тепер вони просто "ляскають" щоразу, як тільки ви підвищуєте голос, і ви поступово вчитесь мовчати. Говорити тихо ви не вчитесь, бо який сенс говорити, якщо вас ніхто не розуміє.
Поступово ви засвоєюте мову "лясів" і більш- менш - звичаї іхтіандрців. О, вони вже менше "ляскають"! Вони задоволені.
А ви?
Як вам ?
Є хороша новина. Ви вже навчились сяк-так плавати. Ви вже зрозуміли кілька слів з їхньої мови. О, ще трохи, і ви зможете пояснити-запитати, і ці жяхливі "лясі" припиняться.
Але одного ранку вас садять у "човник", ви не простестуєте, і не цікавитесь, навіщо, і куди везуть.
Щастя! Щастя! Тут є люди! Такі ж істоти, як і ви. Перелякані, затуркані, але люди. Ви кидаєтесь до них, ви слово людське хочете почути, а тут..Знову упс! На морській галявинці 10 людей. І всі вони з різних куточків нашої планети. Африка, Тібет, Афганістан, Мексика. Ви не розумієте жодного з присутніх тут людей. Жодного.
Але іхтіандрці задоволені.
Вони думають, що вам приємно спілкуватись з людьми. Вони впевнені, що вам це на користь.
Ну і їм, іхтіандрцям, це теж на користь. Вони добряче втомились від вас.
