Про мамський досвід
Nov. 6th, 2012 10:12 pmХтось з тих класиків, Бабель чи Бебель, чи як його звали, так от він колись написав, що при соціалізмі кожна жінка-мати буде одночасно матір"ю всім дітям. Я думаю, у нас в Україні соціалізм таки наступив, в цьому окремому питанні.
Бо за час мого материнства я регулярно чую поради на вулиці від "кожної жінки" щодо холодно-жарко-сонце-вітер-вушка зверху. А недавно з"явилась нова тема, чому він у вас в колясі їздить? Отак просто на вулиці запитують. Я чемно пояснюю, що це не він їздить, це я вожу, бо мені так зручніше на базарі все купити , в кошик скласти, і ще й на майданчик заїхати. А сама думаю, а якщо б таке сказали мамі, дитина якої мусить їздити вколясі , бо з якихось причин не може ходити?
Але взагалі, як я думаю, ці питання мають якусь причину, і набагато глибшу. ніж просто цікавість. Ну і бажання залізти в чуже життя зі своїм уставом. Я думаю, що у нас не налагоджена система передачі мамського досвіду. По-перше, за останні сто років цей досвід постійно критикувався, кожне наступне покоління робило інакше, то годували за вимогою, то за розкладом, і те, що казала бабуся - нехтувалось, воно не бралось до уваги, а іноді ще й таврувалось як пережиток.По-друге, у нас немає чи дуже мало таких речей як групи взаємодопомоги/підтримки, де якраз такий досвід можуть передавати, і де поради "кожної жінки" могли б бути до речі, і вона теж відчувала б, що її унікальний досвід мами, а кожен досвід унікальний і неповторний, так от, цей досвід вкладався б у спільну скарбницю. А по-третє, суспільство українське загалом нехтує мамським досвідом, у нас видаються збірки на кштал "письменники про футбол, про секс, і тт.д", а от збірка "письменники про вагітність, материнство, дітей" - такої нема ( відсоток за ідею мій:).
І що залишається - чіплятись на вулиці до мам з порадами.
Але іноді - іноді просто хочуть люди поспілкуватись.І знову - не знають як, не мають де, і не навчені як це зробити аби не образити співрозмовницю.
Бо за час мого материнства я регулярно чую поради на вулиці від "кожної жінки" щодо холодно-жарко-сонце-вітер-вушка зверху. А недавно з"явилась нова тема, чому він у вас в колясі їздить? Отак просто на вулиці запитують. Я чемно пояснюю, що це не він їздить, це я вожу, бо мені так зручніше на базарі все купити , в кошик скласти, і ще й на майданчик заїхати. А сама думаю, а якщо б таке сказали мамі, дитина якої мусить їздити вколясі , бо з якихось причин не може ходити?
Але взагалі, як я думаю, ці питання мають якусь причину, і набагато глибшу. ніж просто цікавість. Ну і бажання залізти в чуже життя зі своїм уставом. Я думаю, що у нас не налагоджена система передачі мамського досвіду. По-перше, за останні сто років цей досвід постійно критикувався, кожне наступне покоління робило інакше, то годували за вимогою, то за розкладом, і те, що казала бабуся - нехтувалось, воно не бралось до уваги, а іноді ще й таврувалось як пережиток.По-друге, у нас немає чи дуже мало таких речей як групи взаємодопомоги/підтримки, де якраз такий досвід можуть передавати, і де поради "кожної жінки" могли б бути до речі, і вона теж відчувала б, що її унікальний досвід мами, а кожен досвід унікальний і неповторний, так от, цей досвід вкладався б у спільну скарбницю. А по-третє, суспільство українське загалом нехтує мамським досвідом, у нас видаються збірки на кштал "письменники про футбол, про секс, і тт.д", а от збірка "письменники про вагітність, материнство, дітей" - такої нема ( відсоток за ідею мій:).
І що залишається - чіплятись на вулиці до мам з порадами.
Але іноді - іноді просто хочуть люди поспілкуватись.І знову - не знають як, не мають де, і не навчені як це зробити аби не образити співрозмовницю.
no subject
Date: 2012-11-06 09:26 pm (UTC)інодінайчастіше люди думають, що вони найрозумніші і все знають краще за всіх, і всім навкруги це постійно доводять! Тому шо інакше усі забудуть про їхнє існування, а самі порадники втратять свою уявну країну порад, що плекають в голові, і самоповагу.я б відправляла..своєю дорогою) на півслові. А далі-по обставинах. Бо знаю і кращі адреси, з цікавішим маршрутом)))
no subject
Date: 2012-11-10 04:50 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-07 08:28 am (UTC)з другого боку - мене так трафляє, коли до мене лізуть. я вже давно казала - наші люди нетактовно себе поводять і вважають це нормою. але почуття ж не обманути. починається все з - а коли ти заміж виходиш??? убила б. а раптом я саме в цей момент переживаю любовну драму. а у мене таке було.
потім - а коли у вас будуть діти. ну коли ви вже там... і це питання задавали ВСІ підряд. а звідки ви знаєте ЧОМУ в нас їх до сих пір немає??? і чому я маю відповідати на це, як однокласниці, яку не бачила...еее... років так з 10 так і своїй свекрусі. от немаю я бажання зі всіма підряд про це балакати. може це моє право?
а зараз, коли я завагітніла, мене поради певних людей ващє бісять. от просто. що буде, коли народжу, навіть не хочу уявляти. я розумію, що мені бажають добра. але. може не тільки в добрі справа. може справа ще в чиємусь самоствердженні - от я зараз навчу вас як то правильно робити. стараюсь ставитись по доброму до порадників. але найчастіше закипаю...
no subject
Date: 2012-11-10 04:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-10 04:55 pm (UTC)але свекруха одразу діловито попередила, що в"язати і вишивати не можна :)
no subject
Date: 2012-11-10 06:23 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-10 06:30 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-10 06:37 pm (UTC)А з толкових порад була від подруга, взяти в руки по десятці, і на другий-третій день після пологів знайти вільну акушерку,дати їй гроші, щоб роздоїла.:)
no subject
Date: 2012-11-08 04:30 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-09 04:59 am (UTC)no subject
Date: 2012-11-08 10:27 pm (UTC)Хоча, на мене величезне враження справила книга Соловейчика "Педагогика для всех", бо все те що я робила і інтуїтивно відчувала - він виклав струнко і логічно, і я багато які його слова досі згадую. Особливо що стосується покарань як способу "керувати" (і до якої війни це призводить), до того що діти наслідують те ЯК ми чогось досягаємо з ними, а не чому вчимо і т.д.
Для мене особисто цікаві саме такі "фундаментні" речі. ..а різні подробиці - надто залежать від того ДЕ живе мама, з ким поряд, в якому оточенні, які у неї статки і стан здоров'я і все інше.. тут не може бути універсальності, а тому краще поговорити із мамами тими що поряд, "твого кола" - і обмінятися підходящим досвідом. Бо в селі він один, в місті - інший, а у мам із найманими нянями - ще третій, і проблеми у всіх різні - як їх в одну книжку?..
якось так. :)
no subject
Date: 2012-11-09 04:53 am (UTC)no subject
Date: 2012-11-09 08:40 pm (UTC)А де в моєму коментарі було про "більше-менше" і про "різні почуття"?..
Я лише висловила свою думку що в залежності від оточення і світогляду, від побуту, різних жінок хвилює трошки різне, і в жодному разі не мала на увазі проблему здоров'я - вона однакова для всіх матерів на світі. Просто не лише ж здоров'ям все обмежується.
Місто і село не однакові у нашій країні, бо в селі, наприклад, трошки інші "страхи" і небезпеки для дитини: криниця, півень який може виклювати око, всілякі речі на подвір'ї де і гуляє дитина (а не на майданчику), собака на прив'язі, виварка з картоплею у літній кухні що кипить для свиней і дитина що під нею ходить, і інші особливості побуту. Інший спосіб життя..
а почуття у всіх мам однакові: щоб дитинка була здорова, щоб вміла все що треба для її віку (дехто при цьому досить поверхово "рівняється" на інших дітей інших мам, дехто вдумливо ставиться - де б не жив і які би статки не мав)
Вибачте, якщо чимсь образила. Просто висловила те про що подумалося у зв'язку з прочитаним. ще раз перепрошую якщо мимоволі щось не те вишло
no subject
Date: 2012-11-10 04:59 pm (UTC)Щодо сільських мам і їх тривог, як мама, що 5-6 місяців постійно живе в селі, скажу, що там не настільки інший спосіб життя.Принаймні в тому селі, де я живу зі своїм сином. Але якщо Ви вважаєте інакше, то Ваше право.
Щодо Ваших вибачень, я їх приймаю.
no subject
Date: 2012-11-20 12:42 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-20 01:38 pm (UTC)