Право на сум

[rich_ka]

Колись давно прочитала фразу і довго вона для мене залишалась незрозумілою.
Якщо не дозволяєш собі відчувати біль, не зможеш відчути радість.
Сьогодні в мене інсайт. Я нарешті збагнула.

Сумно посміхаюсь.

Сумувати іноді корисно.
Корисніше ніж зберігати фальшивий оптимізм і переконувати себе, що все прекрасно.
Все прекрасно, просто трішки сумно. З незрозумілих для себе самої причин.
Може мамська рутина впливає, чи погода ? Може чергова вікова криза настала?
Не хочеться розкопувати власну давню історію.
Хочеться сумувати.
В нинішньому сумові відчуваю себе більш живою, не роботом ( ага,таки мамська рутина), а живою людиною. З правом на сум. А отже – і на радість.

Добре,що у мене є теплим жовтогарячий халат з капюшоном, можна в нього закутатись, налити собі чаю , вмоститись в кріслі і сумувати.
Поки не набридне.

Comments

[i-inness.livejournal.com]

Так, потрібно віддатися повністю тій чи іншій емоції....
Перебуваючи в ній, розумієш, яке життя багатогранне :)

[rich-ka.livejournal.com]

Залишається навчитись віддаватись емоції:0.
банальна фраза є, про "тут і зараз", але тільки в цій точці, в "тут і зараз" - життя.

[ex-jjlena.livejournal.com]

а в мене буває сум і буває злість на те, що в житті все не зовсім так як хочеться.

[rich-ka.livejournal.com]

злюсь більше на себе, теж не найкращий варіант.:)

[skvorychok.livejournal.com]

І так буває.. я схиляюся до того, що погода таки теж якось впливає...

[rich-ka.livejournal.com]

мабуть і погода, і сонячна активність, ну, врешті-решт, не можна ж постійно радіти, в будь-якому житті є місце для суму, наприклад,за померлими людьми і померлими почуттями.