Наче й нічого не сталося
Dec. 2nd, 2011 10:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Майже.Хіба що на моїй картці, тій,що з соціальною допомогою, в листопаді не з"явилось ні копійки.
Вперше така затримка. Я на ці гроші розраховувала, і якби не друзі... було б ще сумніше.
Сумно від планів нашої влади, то матерів-одиначок перевірити на предмет велосипеда, то допомогу при народженні дитини давати не всім. А на американського журналіста, щоб піарив Азарова, гроші знайшли.Я новини не дивлюся, та вийшовши в будь-яку соціальну мережу неможливо не прочитати щось таке сумне.
Втім, сьогодні мені заплатили за грудневі лекції, і ми живемо, а ще з грудня я працюватиму в проекті громадської організації, то ж ми з Мефодиком матимемо на кашу і молоко .От і спрацювала моя літня стратегія, не розраховувати на допомогу державну,а шукати заробіток. Бо якби чекала з моря погоди, то і бігала б до банкомату чи не щодня, або й позичати довелося б.По правді, я з задоволенням займалася б тільки Мефодиком, та якщо зовсім чесно - в мамських обов"язках забагато рутини , як на мене. То ж тепер до мамських обов"язків додається регулярна щоденна робота, добре, що можу працювати з дому, неповний день, в мене найчастіші виходить вечір, і маленькими кроками, бо за два роки я розучилась працювати швидко і думати швидко розучилась.
Наташа подарувала мені чудесну книжку про сумочки,і потішила розповіддю як вона в наших книгарнях шукала мені книжку в подарунок, шукала з мого віш-списку, і нічого не знайшла. Не продають у Вінниці ні Кетрін Стокетт, ні "1000 днів у Венеції", ні "Рік у Провансі". І Яну Франк теж не продають. Наташа навіть перепитала, чи дійсно я хочу щоденник Яни Франк ? Вона знає про щоденник Анни Франк, але чого б це мені захотілося б такої книжки? Наташа вивчила мої читацькі смаки, а вони ж змінились, і знає, що я нічого не хочу читати про біль і страждання, нічогісінького. І не зможу читати про дівчинку на горищі в Амстердамі.
Я просто хочу собі гарну цяцьку, записник для творчих людей від Яни Франк.Колись, коли розвидниться, поїду знову в Амстердам і зайду у музей Анни Франк, з Мефодиком.А якщо поїду сама - скуштую їхні тістечка з коноплею.
Коли маю вільну хвилинку, вигадую собі нові бажання . Вчора збагнула, що досі ніколи не мала молескінів, ніяких. Зразу ж думка - записати. А потім інша - набажаю собі різного мотлоху, а чи не приховую сама від себе головне бажання, таке, про яке й написати боюсь.Ну, не головне, бо на першому місці у мене завжди одне : бути з Мефодиком , жити в гарних умовах, комфортних для мене і дитини. А яке ж друге? Чи третє? Бо на другому місці - родини для Йониних діток, а їм уже місяць. Яке ж моє третє бажання?
Якби Господь дав мені ще трішки часу...я б... і уявляється щось,... будинок, обплетений трояндами, відблиск сонця на жовтій підлозі. Тепло.
Бачу, що з третім бажанням ніяк не виходить, мабуть, я зосереджуся на "покращенні якості життя. " Там, де не можуть нічого змінити, починають "покращувати якість" того, що вже мають.
Вперше така затримка. Я на ці гроші розраховувала, і якби не друзі... було б ще сумніше.
Сумно від планів нашої влади, то матерів-одиначок перевірити на предмет велосипеда, то допомогу при народженні дитини давати не всім. А на американського журналіста, щоб піарив Азарова, гроші знайшли.Я новини не дивлюся, та вийшовши в будь-яку соціальну мережу неможливо не прочитати щось таке сумне.
Втім, сьогодні мені заплатили за грудневі лекції, і ми живемо, а ще з грудня я працюватиму в проекті громадської організації, то ж ми з Мефодиком матимемо на кашу і молоко .От і спрацювала моя літня стратегія, не розраховувати на допомогу державну,а шукати заробіток. Бо якби чекала з моря погоди, то і бігала б до банкомату чи не щодня, або й позичати довелося б.По правді, я з задоволенням займалася б тільки Мефодиком, та якщо зовсім чесно - в мамських обов"язках забагато рутини , як на мене. То ж тепер до мамських обов"язків додається регулярна щоденна робота, добре, що можу працювати з дому, неповний день, в мене найчастіші виходить вечір, і маленькими кроками, бо за два роки я розучилась працювати швидко і думати швидко розучилась.
Наташа подарувала мені чудесну книжку про сумочки,і потішила розповіддю як вона в наших книгарнях шукала мені книжку в подарунок, шукала з мого віш-списку, і нічого не знайшла. Не продають у Вінниці ні Кетрін Стокетт, ні "1000 днів у Венеції", ні "Рік у Провансі". І Яну Франк теж не продають. Наташа навіть перепитала, чи дійсно я хочу щоденник Яни Франк ? Вона знає про щоденник Анни Франк, але чого б це мені захотілося б такої книжки? Наташа вивчила мої читацькі смаки, а вони ж змінились, і знає, що я нічого не хочу читати про біль і страждання, нічогісінького. І не зможу читати про дівчинку на горищі в Амстердамі.
Я просто хочу собі гарну цяцьку, записник для творчих людей від Яни Франк.Колись, коли розвидниться, поїду знову в Амстердам і зайду у музей Анни Франк, з Мефодиком.А якщо поїду сама - скуштую їхні тістечка з коноплею.
Коли маю вільну хвилинку, вигадую собі нові бажання . Вчора збагнула, що досі ніколи не мала молескінів, ніяких. Зразу ж думка - записати. А потім інша - набажаю собі різного мотлоху, а чи не приховую сама від себе головне бажання, таке, про яке й написати боюсь.Ну, не головне, бо на першому місці у мене завжди одне : бути з Мефодиком , жити в гарних умовах, комфортних для мене і дитини. А яке ж друге? Чи третє? Бо на другому місці - родини для Йониних діток, а їм уже місяць. Яке ж моє третє бажання?
Якби Господь дав мені ще трішки часу...я б... і уявляється щось,... будинок, обплетений трояндами, відблиск сонця на жовтій підлозі. Тепло.
Бачу, що з третім бажанням ніяк не виходить, мабуть, я зосереджуся на "покращенні якості життя. " Там, де не можуть нічого змінити, починають "покращувати якість" того, що вже мають.
no subject
Date: 2011-12-02 09:59 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 09:41 am (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 08:08 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 08:44 am (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 08:08 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 10:15 am (UTC)врешті - свята на носі, а з ними - дива, дива, дива. куди ж без них? Миколай покладе щось під подушку мамі і Мефодику. а там - Різдво. і кутя і все решта, разом з варениками з капустою :)
"я-Сем"-гарне трохи сумне кіно для підняття настрою. і про любов.
no subject
Date: 2011-12-03 12:49 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 01:22 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 01:23 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 04:12 pm (UTC)no subject
Date: 2011-12-03 05:11 pm (UTC)