![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaМефодик полюбив свою веломашину з гордним ім»ям «Лісапета» всім серцем. Ми тепер щодня гуляємо тільки з нею. Мефодик вміє сам вилазити і злазити з лісапети, і частенько з самого ранку на неї залазить, вимагає прогулянки.
Дуже цікаво спостерігати як мами реагують на лісапету. Справа в тому, що наша лісапета – найлісапетніша з усіх лісапет в окрузі. Спереду вона зроблена у вигляді корови, жовто-блакитної, а знизу, під коров»ячою головою, крутиться м»ячик. Коли ми їдемо по вулиці, люди посміхаються і одне одному кивають, на нас показують:»дивись, дивись». Чесно, так і буває.
А от мами на дитячому майданчику – у них різна реакція.
Вчора ми заїхали, і одна мама голосно так каже:
- Знову цей велосипед!
Раніше вона вже просила ставити нашу лісапету за гіркою-паровозиком, щоб її синочок не бачив.
Я спершу розгубилась і поставила, а потім зрозуміла, що не тільки її синочок не бачить лісапети, а ще й я не бачу сумки своєї з телефоном,грошима і карткою, яка лежить в кошику лісапетному.
Головне, я всім пропоную, і цій мамі теж:
- Грайтесь, катайтесь!
Методик приїхав на майданчик і бавиться на гойдалці чи на гірці, а в цей час інша дитина може побавитись на лісапеті. Ні, саме ця мама категорично відмовляється дозволяти близьке спілкування лісапети з її синочком, мовляв, потім його не забереш. Краще ховайте вашу іграшку і не нервуйте дитину.
Я , чесно зізнаюсь, над цією лісапетною проблемою думала кілька днів. От як правильно себе поводити в ситуації, коли дитина хоче бавитись чужою іграшкою?
Але ж у нас на майданчику – не тільки діти розвиваються. Там і «курси»для мам є.
І вчора, після «знову цей велосипед», я зустріла іншу маму. Ця мама, як тільки побачила нашу лісапету, одразу ж показала її своєму синові:
- Дивись, яка корова!
Потім вона запропонувала:
- Давай запитаємо хлопчика, чи можна на корову ближче подивитись!
Хлопчик Мефодик,зрозуміло, дозволив. Тоді вони з сином підійшли до лісапети і почали її уважно розглядати, де в корови очі, де роги, де носик, де рот, як м»яч крутиться, які колеси. Мама запитувала і сама ж відповідала, і була така захоплена іграшкою, її син все роздивився, трохи поштовхали вони лісапету вперед-назад, і мама каже:
- А давай на гірці пограємось!
Хлопчик з лісапетою вже натішився, і слухняно пішов з мамою на гірку. А я згадала стару радянську приказку про ініціативу, яку треба очолити.:)
Ця мама – така приємна і позитивна, вона іноді приходить ще з жінкою, мабуть, її сестра молодша, і ще з ними собака, безпритульна на вигляд, з покаліченою лапою. Я спершу подумала, що собака голодна,лежала під деревом, як тільки вони рушили з майданчика, вона вскочила і побігла, я хотіла дати їй булочки, а собака булочку проігнорувала, вона за ними побігла. А наступного дня я знову бачила, як вони їдуть по набережній, мама-оптимістка і синок в зеленій колясі, і собака ковиляє за ними .Мені здається,що собака дійсно безпритульна, до них прибилась, і вони її годують. У нас біля набережної – приватні будинки, десь там вони і живуть, мама з сином, її сестра, і собака з покаліченою лапою.
Дуже цікаво спостерігати як мами реагують на лісапету. Справа в тому, що наша лісапета – найлісапетніша з усіх лісапет в окрузі. Спереду вона зроблена у вигляді корови, жовто-блакитної, а знизу, під коров»ячою головою, крутиться м»ячик. Коли ми їдемо по вулиці, люди посміхаються і одне одному кивають, на нас показують:»дивись, дивись». Чесно, так і буває.
А от мами на дитячому майданчику – у них різна реакція.
Вчора ми заїхали, і одна мама голосно так каже:
- Знову цей велосипед!
Раніше вона вже просила ставити нашу лісапету за гіркою-паровозиком, щоб її синочок не бачив.
Я спершу розгубилась і поставила, а потім зрозуміла, що не тільки її синочок не бачить лісапети, а ще й я не бачу сумки своєї з телефоном,грошима і карткою, яка лежить в кошику лісапетному.
Головне, я всім пропоную, і цій мамі теж:
- Грайтесь, катайтесь!
Методик приїхав на майданчик і бавиться на гойдалці чи на гірці, а в цей час інша дитина може побавитись на лісапеті. Ні, саме ця мама категорично відмовляється дозволяти близьке спілкування лісапети з її синочком, мовляв, потім його не забереш. Краще ховайте вашу іграшку і не нервуйте дитину.
Я , чесно зізнаюсь, над цією лісапетною проблемою думала кілька днів. От як правильно себе поводити в ситуації, коли дитина хоче бавитись чужою іграшкою?
Але ж у нас на майданчику – не тільки діти розвиваються. Там і «курси»для мам є.
І вчора, після «знову цей велосипед», я зустріла іншу маму. Ця мама, як тільки побачила нашу лісапету, одразу ж показала її своєму синові:
- Дивись, яка корова!
Потім вона запропонувала:
- Давай запитаємо хлопчика, чи можна на корову ближче подивитись!
Хлопчик Мефодик,зрозуміло, дозволив. Тоді вони з сином підійшли до лісапети і почали її уважно розглядати, де в корови очі, де роги, де носик, де рот, як м»яч крутиться, які колеси. Мама запитувала і сама ж відповідала, і була така захоплена іграшкою, її син все роздивився, трохи поштовхали вони лісапету вперед-назад, і мама каже:
- А давай на гірці пограємось!
Хлопчик з лісапетою вже натішився, і слухняно пішов з мамою на гірку. А я згадала стару радянську приказку про ініціативу, яку треба очолити.:)
Ця мама – така приємна і позитивна, вона іноді приходить ще з жінкою, мабуть, її сестра молодша, і ще з ними собака, безпритульна на вигляд, з покаліченою лапою. Я спершу подумала, що собака голодна,лежала під деревом, як тільки вони рушили з майданчика, вона вскочила і побігла, я хотіла дати їй булочки, а собака булочку проігнорувала, вона за ними побігла. А наступного дня я знову бачила, як вони їдуть по набережній, мама-оптимістка і синок в зеленій колясі, і собака ковиляє за ними .Мені здається,що собака дійсно безпритульна, до них прибилась, і вони її годують. У нас біля набережної – приватні будинки, десь там вони і живуть, мама з сином, її сестра, і собака з покаліченою лапою.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-11-04 09:01 pm (UTC)Мы пока в село не переехали часто ходили на детскую площадку. У нас там принято так было - пришли - все дети сразу кидают свои совочки ведерки в песочницу и начинают играть чужими. Потом все облазят коляски друг друга, потягают машинки и мячики. Когда мамы начинают собираться то долго свои вещи ищут)) Но все довольны - и понимают, что это дети им чужое- новое интереснее своего) Так, что не волнуйтесь и гуляйте с коровой))
no subject
Date: 2011-11-05 10:58 am (UTC)no subject
Date: 2011-11-05 07:30 pm (UTC)Имя у вашего парня очень классное) Все хотела сказать. Даже мужу своему вчера говорила)
no subject
Date: 2011-11-04 09:20 pm (UTC)А з іншого боку, дітки ж різні. У нас є на майданчику такий вертольотик-на-паличці. Через нього всі дітки дуріють - б’ються за нього, кричать, ревуть, істеризують.
Прямо істерика групова.
Звісно, когось вдається переключити, а комусь доводиться забирати дитину з майданчика. У мене в Стефки такий період - тупання ногами і кричання хочу хочу.
Це при тому, що його власник для нього ще замалий - йому 9 місяців і він ще самостійно не ходить. І коли мама з тим вертольотиком приїздить, то весь майданчик тихо зітхає "о, вертольотик приїхав".
no subject
Date: 2011-11-05 11:01 am (UTC)А з вертольотиком - то жуть.:) Мефодик ще не навчився тупотіти ногами, все попереду, він не вміє сказати, чого хоче і це у нас проблемна ситуація, але як навчиться .... навіть не уявляю, що буду робити.:)
no subject
Date: 2011-11-05 07:34 am (UTC)no subject
Date: 2011-11-05 11:02 am (UTC)