rich_ka | Благословіння посівів

У нашої худобці давно є неправильна звичка – качатись по городі. Особливо любив це діло нині покійний Риндя. Якось посадили цибулю, то він щодня виходив на город і в ній викачувався. Благословляв, як справжній жрець землеробського культу. Правда і те, що цибуля була іншого віросповідання, бо благословення Риндіного не сприймала і зовсім того року не вродила.
Йона теж любить благословляти. Щодня сидить на городі, то в помідорах, то в перцях.
- Ану пішла звідси! Геть з городу! – кричить бабуня.
- Йона, йди в інше місце! – це ми з Мефодиком гукаємо.
Ніякої реакції. Йонисько лежить просто на тендітних пагонах перців, і з насолодою повертається в різні боки. Бабуся знервується. Йона не реагує. Я беру Мефодика на руки, і ми рушаємо до жриці. Обряд-обрядом, та схоже, доведеться його перервати.
- Йона! – щось в моєму голосі переконує кицю, що краще звідси йти. Вона враз схоплюється на ноги і чимдуж мчить по городі.
- Не треба так галасувати! Не хочете,щоб я благословила перці – не буду. Піти в інше місце – вже йду, - бурчить Йона і задоволено розтягається на землі. Вже і іншому місці. Не на перцях і не на помідорах. Навіть не на цибулі.
На огірках!