Мої мандрівки
Jun. 26th, 2009 11:45 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaНі закордону, ні історичностей українських. Один маршрут - Вінниця-Лисогірка. Лелеки на стовпі цілодобово кохаються. Лис вкрав у Ніни курей. На ставок прилетіли пара лебедів, а я ніяк не вдолаю зловити їх з фотоапаратом. Ще є білі чаплі, і сірі журавлі. Журавлі зворушують настільки, що фотографувати вже не хочеться. Гріх .
В хаті поселилась чергова жаба, і мандрує другий день поспіль невідомими ходами . Зробила жабі приємне - винесла на вулицю. Наступного вечора вона матеріалізувалась знову. Довелось влаштовувати повторний тур, вже з парадного ходу. На третій вечір жаби не було, зате її примара ввижалась мені повсюди.
Хто тут старший, в цій хаті? Я чи жаба? Я довше тут живу, і попрошу територію звільнити. Якщо комірне не платите.
Шпаки починають кожен ранок з групової наради на шовковиці, а я вітаю їх гучними оплексами. Іноді допомагає.
Зайця в цьому місяці не зустріла. Зустріла мандруючих в пошуках суниць на грунтовій дорозі Лисогірка-Кожухів. Казали ,що місцеві. На пароль "там, де вишка" - не відгукнулись. "Яка вишка ?". Значить, чужі. Про суничники під Педосами вирішила промовчати. Хай шукають свої галявини десь, де грушки.
А я не знаю, де грушки. Я знаю, де вишка !
Горіх однією гілкою похилився на стару хату. Дід Михальо сказав зрізати. Ніна прийшла через два дні і теж сказала - зрізати. Вони що, досі цього горіха не бачили ? Я горіх попросила - на хату не падати.
Налетала шура-бура, чемний горіх впав акуратно біля хати. Економимо на обрізальниках дерев.
В хаті поселилась чергова жаба, і мандрує другий день поспіль невідомими ходами . Зробила жабі приємне - винесла на вулицю. Наступного вечора вона матеріалізувалась знову. Довелось влаштовувати повторний тур, вже з парадного ходу. На третій вечір жаби не було, зате її примара ввижалась мені повсюди.
Хто тут старший, в цій хаті? Я чи жаба? Я довше тут живу, і попрошу територію звільнити. Якщо комірне не платите.
Шпаки починають кожен ранок з групової наради на шовковиці, а я вітаю їх гучними оплексами. Іноді допомагає.
Зайця в цьому місяці не зустріла. Зустріла мандруючих в пошуках суниць на грунтовій дорозі Лисогірка-Кожухів. Казали ,що місцеві. На пароль "там, де вишка" - не відгукнулись. "Яка вишка ?". Значить, чужі. Про суничники під Педосами вирішила промовчати. Хай шукають свої галявини десь, де грушки.
А я не знаю, де грушки. Я знаю, де вишка !
Горіх однією гілкою похилився на стару хату. Дід Михальо сказав зрізати. Ніна прийшла через два дні і теж сказала - зрізати. Вони що, досі цього горіха не бачили ? Я горіх попросила - на хату не падати.
Налетала шура-бура, чемний горіх впав акуратно біля хати. Економимо на обрізальниках дерев.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-06-26 09:17 pm (UTC)оце прочитала і так добредобре стало
no subject
Date: 2009-06-27 05:56 am (UTC)no subject
Date: 2009-06-27 07:42 am (UTC)Але я ніколи не бачила, щоб щось з ягід насіялось і виросло.Інакше там був би ліс шовковиць. Як черешень, вишень і сливок. Аличі теж. Всі ці дикі ростуть самі по собі, а шовковиця - ні.
А напишіть мені, як сіють шовковиці. Може, вдолаю такий спосіб.