(no subject)

сиджу під вишнею з нетбуком, бо в наших селах тільки на горбочку є інтернет і пишу.

(no subject)

Трохи про наше життя.
Йона – занята невідомо чим цілими днями. Я її майже не бачу. Та,схоже, вона нарешті вилікувала свій хронічний бронхіт.Чи просто немає часу кашляти.
Вчора вона зловила мишу і принесла її,живу,до Мефодика. Намагалась навчити його мисливству.

Мефодик сьогодні познайомився з дідом Михальом.Дід – насправді для Мефодика двоюрідний прадід, і добре,що Мефодик його побачив,бо рідних прадідів у нього з обох сторін не залишилось. А я ще застала двох прабабів і одного прадіда! Дід Михальо Мефодику дуже сподобався! Поки дід розповідав , в основному про політичну події у власній інтерпретації, Мефодик тішився, посміхався і зовсім не вередував. Схоже,діда уважно слухав.
Одна з новин, яку почув дід Михальо по радіо - в Німеччині спалили 50 тисяч книжок. А кожна книжка – це душа, - каже дід. -Це ж 50 тисяч душ спалили?
Ми й не беремось йому пояснювати, що то було давно, дід погано чує. Ми просто слухаємо його .
Я ніколи не любила словосполучення «прості люди». Оті штампи про політиків, які не думають про «простих людей» і т.д. зараз думаю, що дід Михальо і є тією простою людиною, як почув по радіо – так і повірив усьому.
я так нічого не написала , не хочеться, продовжую тішитись неробством, граюсь з Мефодиком, дивлюсь на небо – так і живем.