Всі ще сплять,а ми з Йоною...

встали!
Здається, це вперше за сім місяців трапилось. Мефодик не встав разом зі мною. Коли я вставала, він трішки розплющив око, подивився на маму, і - вирішив досипати. А якщо взяти до уваги , що дитина вже встигла кілька разів поснідати з улюбленої циці, то чого вставати?

Я знайшла біля дверей Мефодиків м"яч. Вгадайте, хто ним грався всеньку ніч?
І хто тепер з невинним виглядом нявкає на кухні, наче тиждень нічого не їв?
Правильно, Йона.
А хто вже два дні з температурою і горлом, пчихає і в мінорному настрої?
Правильно, я.

Не уявляю, як можна моє горло лікувати. Нічого, крім липового цвіту, на думку не спадає. Сушену малину забракували, бо минулого разу в Мефодика після маминого лікування щось висипало на грудях.

Вчора запросили Раю, щоб Рая купила нам молока на йогурт. Рая купила, посиділа трішки, розказала смішну історію про Єгипет, і пішла.
А ми - поставили молоко пряжитись.
Тут прийшла С.А., принесла нам таблетки для йогурта. На хвилинку. Через годину я здивовано перепитала маму, чи на кухні нічого не вариться. "Нічого" - виявилось пряженим молоком, яке вже з повним правом можна назвати "топленим", і робити не йогурт, а ряженку.
Але я так його вип"ю, бо смачно дуже.

А от ще смішне...

тільки що у ванні відвалилалась трубка змішувача. Саме та, з якої вода тече. Просто взяла і відвалилась. Я прикрутити не вмію, стою і сміюсь.
Розвалюємось потроху.

Сьогодні у нас рік другого УЗО

Рівно рік тому я отримала підтвердження про Мефодика.
З початку вагітності була впевнена, що у мене хлопчик. Навіть сон приснився: я сиджу в кінотеатрі, дивлюсь фільм, а хтось мені очі затуляє. Я забираю його руки, озираюсь і бачу білявого кучерявого хлопчика.
8 квітня пішла на узо, дзіналась, що все у мене гаразд, і що маю хлопчика.
Пам"ятаю, як дзвонила бабусі в санаторій і казала, що у мене Мефодик.
З того дня мій синочок отримав своє ім"я.

Особливості мого ОРЗ

страшенно спати хочеться. А Мефодик - ніяк .