Мефодик йде гуляти

Нарешті сталось: дитина вийшла в публічне місце, і це була не поліклініка, а піцерія!
Спочатку Ганка прийшла в гості (виявилось, бабуся обіцяла їй похід в піцерію біля нашого дому, а що піцерія відкрилась недавно, то ніхто з нас там ще не був), а ми з Мефодиком збирались гуляти, і вийшли всі разом, а потім мама каже :"Ми з Ганкою підомо з коляскою, а ти йди вперед, розвідай ,як там в тій піцерії". Я знаю, що наша бабуся в незнайомих піцеріях погано орієнтується, то вирішила, що розвідаю ціни і може й зроблю замовлення, а потім вони залишаться, а ми з Мефодиком поїдемо гуляти.
Не зважаючи на неділю, в піцерії знайшлися аж три вільних столика. І гортаючи меню, я подумала, а чом би й ні? Тут достатньо місця, щоб заїхати з коляскою (бо в деякі наші кав"ярні коляся Мефодикова не вміститься), офіціант підтвердив, що таких відвідувачів приймають, і коли бабуся з Ганкою добрались до піцерії, я вже стояла на ганку і тримала двері.
Під шепіт відвідувачів:" Диви-диви, вони з коляскою" ми в"їхали в приміщення.:)
Колясю ми поставили біля входу, дістали Мефодика і зайняли столик. Дитині дійсно було цікаво: він роздивлявся в усі боки, барабанив по столі, тяг до себе меню і чайну карту. Ганка зробила кілька знімків "Мефодик їсть піцу":), "Мефодик вивчає меню", "Мефодик п"є зелений чай" і т.д.
Коли Мефодику набридло, ми з ним на людей подивились і себе показали: походили по залі, видивились добрі тістечка і гарні фотографії, потім посиділи на двох стільцях по черзі,щоб була різноманітність і ,в акурат на з"їджену Ганкою і бабусею піцу , дитина загуділа :"Мамо, пішли додому".
Знову вбрались в комбінезон, залізли в колясю і - за 10 хвилин були дома.

Бабуся трохи нервувалась щодо різних інфекцій в тій піцерії, але думаю, їх там не більше ніж в дитячій поліклініці, де ми, буває, годинами сидимо в черзі.
Я б ще з Мефодиком пішла б у книгарню "Є", але там приміщення дуже мале, боюсь, що з колясею ми не заїдемо.:)