Маріуш Щигел, Зроби собі рай.
Sep. 20th, 2011 06:53 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaТрішки про книжку.
Маріуш Щигел, "Зроби собі рай."
Читаю дякуючи Славінській, і мушу добре дякувати, бо без її статті ніколи б не купила цю книжку. А , між іншим, одна з тих книжок, що змінюють мій погляд на життя.
Є у мене таке мірило цінності книжки чи людини – наскільки змінився мій погляд на життя. Люблю те,що змінює його, що показує мені світ з іншого боку, змушує дивуватись , спонукає до роздумів. Особливо, коли нічого подібного не сподіваєшся.
Я дивувалась чи не на кожній сторінці!
Які люди!
Живуть за принципом караоке-капіталізму, отим, де вчать не бути нормальним.
А ззовні Чехія здається спокійною і навіть нудною країною.
Про коханку Кафки там було одне речення. Вона загинула у Равенсбрюку. Відчула на собі реальність вигаданого світу свого коханого. Якось моторошно від того.
Про авторку і головну героїню фільму «Дякую за кожен новий ранок» Галину Павловську - цілий розділ. Колись фільм показували на «1+1», я тоді так здивувалась. Чомусь більше жодного разу не повторили, а могли б кожного року на 24 серпня крутити.
Про того самого чеського студента, Мартіна Шмідта, якого не вбили під час Оксамитової революції.
Про безбожництво як національну чеську релігію ( а я думала, що там як у Польщі – всі віруючі).
Тепер вдруге перечитую.
Подобається.
Маріуш Щигел, "Зроби собі рай."
Читаю дякуючи Славінській, і мушу добре дякувати, бо без її статті ніколи б не купила цю книжку. А , між іншим, одна з тих книжок, що змінюють мій погляд на життя.
Є у мене таке мірило цінності книжки чи людини – наскільки змінився мій погляд на життя. Люблю те,що змінює його, що показує мені світ з іншого боку, змушує дивуватись , спонукає до роздумів. Особливо, коли нічого подібного не сподіваєшся.
Я дивувалась чи не на кожній сторінці!
Які люди!
Живуть за принципом караоке-капіталізму, отим, де вчать не бути нормальним.
А ззовні Чехія здається спокійною і навіть нудною країною.
Про коханку Кафки там було одне речення. Вона загинула у Равенсбрюку. Відчула на собі реальність вигаданого світу свого коханого. Якось моторошно від того.
Про авторку і головну героїню фільму «Дякую за кожен новий ранок» Галину Павловську - цілий розділ. Колись фільм показували на «1+1», я тоді так здивувалась. Чомусь більше жодного разу не повторили, а могли б кожного року на 24 серпня крутити.
Про того самого чеського студента, Мартіна Шмідта, якого не вбили під час Оксамитової революції.
Про безбожництво як національну чеську релігію ( а я думала, що там як у Польщі – всі віруючі).
Тепер вдруге перечитую.
Подобається.
