Якщо на ганку зранку
Aug. 12th, 2009 04:30 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaсидить незнайома вам собака, породи вівчарка . Десь відсотків на сімдесят вівчарка. А на тридцять - невідомо хто. Що робити ?
Я ж не чекала її там побачити. Зібралась і мирно йшла на автобус, а мама зверху , з балкону погукала, щоб йшла через город баби Наді. Я завернула в сторону баби Наді, і бачу - на нашому парадному ганку лежить велика-велика собака. Майже привид, якщо враховувати шосту ранку. В усякому разі, щось дуже-дуже нереальне. Я навіть закричала з переляку. Мама з балкону тут же почала гукати на собаку,"пішла", пішла", тітка Ніна (вони з п"яти ранку проводили конференцію, як краще копати бараболю) додала цінних порад, собака встала і побігла. Звичайно, стежкою через город баби Наді.
А куди вона ще могла бігти?
Мама каже: " От чого Риндя з самого ранку гавкав!"
А мені собаку стало шкода. Якщо вона нічия, то куди їй , бідній, йти? Як прохарчуватись? Зайця вполювати ?
Всі кажуть:"пішла звідси, пішла", і ніхто не пропонує полежати на теплому ганку холодної ночі.
- Може вона була в минулому житті Гітлером? - каже в таких випадках моя подруга Лара.
Але мені здається, що Гітлеру в таку собаку переродитись - дуже велика честь. Швидше за все, вона колгосп в нашому селі організовувала. Командувала бригадами, які людей з дому виганяли. А за те, що комусь дозволила стакан пшона залишити, дали їй щастя: ночувати на теплому ганку холодної літної ночі. Бо якби вона те пшоно забрала, не було б ні ганку, ні нас, які залишають всім бажаючим тваринам їжу під горіхом , а вранці - гукають їй "пішла-пішла звідси"...
А може, я все не так думаю ? Може, це котрась з наших родичок покійних, от хоча б та ж баба Надя приходила на наше життя подивитись. Сторожила на ганку, щоб лихо відігнати. Щоб всякі скверні жаби і щурі до нас в хату не залазили, нас не тривожили. Тому й побігла стежкою до своєї хати, а коли я пішла слідом, то на подвір"ї не було вже ніякої собаки.Бо це не собака була, а баба Надя. Відвідавши нас,вона знову обернулась на янгола і полетіла у своїх янгольських справах.
Я ж не чекала її там побачити. Зібралась і мирно йшла на автобус, а мама зверху , з балкону погукала, щоб йшла через город баби Наді. Я завернула в сторону баби Наді, і бачу - на нашому парадному ганку лежить велика-велика собака. Майже привид, якщо враховувати шосту ранку. В усякому разі, щось дуже-дуже нереальне. Я навіть закричала з переляку. Мама з балкону тут же почала гукати на собаку,"пішла", пішла", тітка Ніна (вони з п"яти ранку проводили конференцію, як краще копати бараболю) додала цінних порад, собака встала і побігла. Звичайно, стежкою через город баби Наді.
А куди вона ще могла бігти?
Мама каже: " От чого Риндя з самого ранку гавкав!"
А мені собаку стало шкода. Якщо вона нічия, то куди їй , бідній, йти? Як прохарчуватись? Зайця вполювати ?
Всі кажуть:"пішла звідси, пішла", і ніхто не пропонує полежати на теплому ганку холодної ночі.
- Може вона була в минулому житті Гітлером? - каже в таких випадках моя подруга Лара.
Але мені здається, що Гітлеру в таку собаку переродитись - дуже велика честь. Швидше за все, вона колгосп в нашому селі організовувала. Командувала бригадами, які людей з дому виганяли. А за те, що комусь дозволила стакан пшона залишити, дали їй щастя: ночувати на теплому ганку холодної літної ночі. Бо якби вона те пшоно забрала, не було б ні ганку, ні нас, які залишають всім бажаючим тваринам їжу під горіхом , а вранці - гукають їй "пішла-пішла звідси"...
А може, я все не так думаю ? Може, це котрась з наших родичок покійних, от хоча б та ж баба Надя приходила на наше життя подивитись. Сторожила на ганку, щоб лихо відігнати. Щоб всякі скверні жаби і щурі до нас в хату не залазили, нас не тривожили. Тому й побігла стежкою до своєї хати, а коли я пішла слідом, то на подвір"ї не було вже ніякої собаки.Бо це не собака була, а баба Надя. Відвідавши нас,вона знову обернулась на янгола і полетіла у своїх янгольських справах.
