![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Йона-цілителька
Я не раз чула і читала про здатність кицьок до цілительства. «Вона лягає просто там, де болить», - захоплено розповідала приятелька . «Кішка лежала біля мого сина три дні, поки йому не полегшало. А потім сама захворіла» - сусідка, розсудлива лікарка-ветеринар, рекламувала свою кицю. Не те, щоб ці історії здавались перебільшенням, не те, щоб я в них зовсім не вірила, я вірила, вірила, що десь з кимось таке могло й статися, але наша Йона – за чотири з гаком роки я не зловила її на цілительстві. Так, вона прибігала на плач Мефодика, і коли він вперше захворів, лежала поруч, але чи мало це який-небудь вплив на його здоров»я? Крім звичайного співчуття і додаткової грілки? Не знаю, не знаю.. Я люблю котячих, але ось це цілительство, я сумнівалась, справді. Але вчора…
Вчора у мене боліла голова. В мене час від часу вона болить, зліва, просто в скроні, наче туди цвях забили. Я розумію, що це називається «спазм». Я пам»ятаю, що коли займалась медитацією і релаксацією, голова в мене не боліла. Але що поробиш, ніяк не відновлю свої заняття. А голова болить час від часу, і завжди невчасно.
Вчора вона почала боліти вночі. Я прокинулась зі звичним відчуттям цвяха зліва, і лежала, намагаючись не рухатись. Від найменшого поруху цвях залазив глибше. Я пробувала розслабитись, звичайно, марно, цвях у скроні не означає, що розслабити треба скроню, затиснуло десь в іншому місці, а де, спробуй знати. І таблетки були дуже далеко, а шукати їх посеред ночі означає побудити домочадців, ми три дні в селі, і я толком не знаю, де що лежить, і світло в передпокої не вмикається, словом, лежи собі і постерігай за цвяхом, бо як розбудиш Мефодю, клопотів стане більше.
Коли прийшла Йона, навіть не пам»ятаю. Вона, здається, вилізла з-під ковдри і вклалась просто біля моєї голови. Зліва. Я її не впізнала. Може, це не моя киця? Нічна Йона була наче менша, і якась незвична, я погладила її і здивувалась, яка маленька в неї голова. Раптом це чужий кіт заліз у хату? Але мені байдуже, якщо у скроні цвях, чужі чи свійські коти в хаті, яка різниця. Я притулилась біля чужої-своєї Йони, і слухала її муркання. Йона муркала. Голосно і виразно. Не знаю, скільки ми так пролежали, я і Йона, але раптом в моїй правій нозі щось легенько клацнуло, слухайте, я майже чула цей звук, такий тихий «клац», потім «клац» повторився з лівого боку, і голова перестала боліти!
Майже одночасно і Йона припинила муркати, полежала ще трішки, а потім залізла під ковдру, десь в кінець ліжка. Досипати.І я заснула. А чом би мені й не заснути, голова ж не болить.
Вчора у мене боліла голова. В мене час від часу вона болить, зліва, просто в скроні, наче туди цвях забили. Я розумію, що це називається «спазм». Я пам»ятаю, що коли займалась медитацією і релаксацією, голова в мене не боліла. Але що поробиш, ніяк не відновлю свої заняття. А голова болить час від часу, і завжди невчасно.
Вчора вона почала боліти вночі. Я прокинулась зі звичним відчуттям цвяха зліва, і лежала, намагаючись не рухатись. Від найменшого поруху цвях залазив глибше. Я пробувала розслабитись, звичайно, марно, цвях у скроні не означає, що розслабити треба скроню, затиснуло десь в іншому місці, а де, спробуй знати. І таблетки були дуже далеко, а шукати їх посеред ночі означає побудити домочадців, ми три дні в селі, і я толком не знаю, де що лежить, і світло в передпокої не вмикається, словом, лежи собі і постерігай за цвяхом, бо як розбудиш Мефодю, клопотів стане більше.
Коли прийшла Йона, навіть не пам»ятаю. Вона, здається, вилізла з-під ковдри і вклалась просто біля моєї голови. Зліва. Я її не впізнала. Може, це не моя киця? Нічна Йона була наче менша, і якась незвична, я погладила її і здивувалась, яка маленька в неї голова. Раптом це чужий кіт заліз у хату? Але мені байдуже, якщо у скроні цвях, чужі чи свійські коти в хаті, яка різниця. Я притулилась біля чужої-своєї Йони, і слухала її муркання. Йона муркала. Голосно і виразно. Не знаю, скільки ми так пролежали, я і Йона, але раптом в моїй правій нозі щось легенько клацнуло, слухайте, я майже чула цей звук, такий тихий «клац», потім «клац» повторився з лівого боку, і голова перестала боліти!
Майже одночасно і Йона припинила муркати, полежала ще трішки, а потім залізла під ковдру, десь в кінець ліжка. Досипати.І я заснула. А чом би мені й не заснути, голова ж не болить.
no subject
no subject
no subject
no subject