Дуже гарний і дуже сумний вірш

[rich_ka]

можна прочитати повністю за посиланням, є такі талановиті люди як silverandglass. Але так сумно! Хотіла щось додати про українську літературу і про "нового Вашінгтона" в значенні "старик Державин" і ... передумала.


І в тиху кімнату приходить змучений бог,
шукаючи місця перепочити до ранку.
І ті, що чекали дива, нервують – коли ж.
І жлобські салюти ще десь вибухають досі.
А бог сидить, невеличкий, як мудрий миш.
І думає бог: “Як добре, що ти мовчиш,
що спиш і нічьо не просиш