Під "інститутом всиновлення" я мала на увазі не тільки процедуру та її можливість-складність, а реальну практику.

Зокрема можливі кількісні показники:

Питому вагу всиновлених дітей серед загальної кількості залишених на піклування держави;

Або частку родин із загальної кількості сімей України, які всиновили одну (і більше) дитину.

І порівняти ці показники із аналогічними, напраклад, по США, країнах ЄС. Якщо в Україні показники "практики всиновлення" виявляться подібними до практики США (про яку, власне, йдеться у пості авторки цього ЖЖ), тоді я забираю свої слова назад.

І буду радіти за успіхи нашої держави і суспільства в галузі всиновлення. ))