![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Літо - 2014
У вікні - виноградні гілки. І шматок черешні. Між іншим, виноград треба було б обрізати. Поки що літо не радує теплом, а в наших краях це означає, що виноград достигне у вересні, коли ми вже будемо сидіти на валізах . Тут стільки всього треба робити. Треба прибирати, мастити стіни і стелі, переклеїти шпалери, вставити шибку у спальні і в дубовій кімнаті, треба попрати тюлі і заслонки, перебрати речі у шафах, тумбочках і буфеті, треба, треба, треба…
На них і літа не вистачить, а цього року ми пізно відкрили сезон. Застали траву по шию, город в бур»янах і дощі, дощі, дощі…
Треба сапати, підгортати, кропити, підживлювати, обрізати. Треба, треба, треба…
Треба жити.
Збирати суниці і чебрець на вигоні, обривати цвіт бузини, шукати черешні і вишні у старих садках.
Радіти.
Читати вірші.
Писати казки.
Марити й мовчати. Але щоб – вранці роси. І материнка з конюшиною. І смутку не треба. Навіть трошки.
На них і літа не вистачить, а цього року ми пізно відкрили сезон. Застали траву по шию, город в бур»янах і дощі, дощі, дощі…
Треба сапати, підгортати, кропити, підживлювати, обрізати. Треба, треба, треба…
Треба жити.
Збирати суниці і чебрець на вигоні, обривати цвіт бузини, шукати черешні і вишні у старих садках.
Радіти.
Читати вірші.
Писати казки.
Марити й мовчати. Але щоб – вранці роси. І материнка з конюшиною. І смутку не треба. Навіть трошки.