rich_ka: (Default)

Я вже писала, що цьогоріч моє новорічне читання - спогади Ірини Жиленко. Там стільки святкового! Ірина Жиленко все життя дуже любила новорічні свята. І багато записів - уривки з її щоденника, ще з юності.

Ось, наприклад, уривок з 1963 року, Володимира забирають в армію, а Ірина, щоб відволіктись від поганих думок, мріє про " як житимемо колись.."
" Помріяти, наприклад, про зустріч Нового року. Я б цілий тиждень прикрашала кімнату,щоб казковою була не лише ялинка, а й усе наше житло. Засиплю кімнату блискітками, зроблю дві срібні корони для нас. Ми одягнемось в біле. І коли наш старий годинник (ми колись обов"язково придбаємо такий годинник) проб'є дванадцяту - погасимо світло, і, запаливши свічки, влаштуємо "театр тіней". Ми будемо пити світло-золоте вино і їсти темно-золоті помаранчі. А ще слухатимемо з платівок чарівні дитячі казки.
Володю-Волою! Якщо нас розлучать, я зроблю все так само. Все - до останньої дрібниці. І вино твоє стоятиме в келихові, поки не випарується, і помаранча - поки не зогниє. "


Книжку купувала ось тут
book-ye.com.ua/shop/product_10557.html

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 07:19 am
Powered by Dreamwidth Studios