rich_ka: (Default)
- Тьотю, - запитує Ганка, - чому ви називаєте Риндю Йониним братом? Риндя - мій брат, а Йона - моя доця, то він їй дядько.
- Розумієш, він їй брат по розуму, в сенсі - з однієї планети прибули.
rich_ka: (Default)
Поки сиділи у далеких селах, мама розповіла мені історію бабиної хвороби. Виявиляється, моя баба незадовго до маминого народження захворіла на гнійний плеврит. А що був це 43-44 рік (бо хворіла вона кілька місяців), то і харчування, і лікарська допомога ... самі розумієте, танки стоять під хатою, про який імунінтет може йти мова! Мій дід все-таки десь знайшов лікаря і привіз його в село. На той час мама вже народилась, а баба хворіла майже три місяці. Лікар оглянув хвору і запропонував проколоти в грудях, аби випустити гнів, бо він діагностував гнійний плеврит. Але не в традиціях нашої родини вірити лікарям, а ще - дозволяти щось колоти/розрізати. Прабаба Мотра категорично відмовилась від такої операції у своєї доньки.
- Що ж,- сказав лікар, - є два шляхи, або гній прорве назовні, тоді вона одужає, або всередину - тоді....
Тоді баба мала б померти від зараження крові. Сучасну людину така перспектива жахає, але чи в той час цінність життя була меншою, після війн і голодовок, чи просто люди більше покладались на долю і Бога, чи як там ще думали, та селянська наша родина вирішила чекати, поки хвороба дійде до логічного завершення природним шляхом. Як Бог дасть.
Чекали вони чи не два місяці. Баба вже не вставала. Маленьку дитину, мою маму, доглядали по черзі то у свекрухи, то у баби Мотри.Баба переживала, що помре, а родина так і перекидатиме її доньку з рук у руки, і може це давало сили жити далі.
Плеврит теж не стояв на місці, в боку з"явилась гуля і виросла до розмірів буханки хліба. А родина все чекала, коли ж вона сама прорве і куди.
Аж тут в хату прийшла баба Голяна, провідати хвору. В баби Голяни залишились решти здорового глузду, чи просто любов до експериментів дала про себе взнати, чи баба підробляла знахарством, але поглянувши на нещасну хвору, обережено промовила:
- А покажи-но, дитино, що там у тебе?
Баба, як не дивно, послухала і дала себе оглянути.
Обдивившись нарив розміром з буханку хліба, Голяна виголосила нову ідею:
- А дайте-но мені голку!
Тут в хаті почався маленький гвалт. Баба Мотра кричала, що ніякого коління бути не може, а баба Голяна переконувала, що вона тільки подивиться, просто з голкою краще видно.Якось ніхто не задумався, з яких це пір голка стала поліпшувати зір у людей.
Дипломатичний талант Голяни спрацював, їй дали голку. І не довго думаючи, Голяна зробила те, що мав би зробити лікар два місця назад, - проколола гнійник.
Всі в хаті затамувавши подих стежили за раною. Спочатку там навіть гною не було, тільки щось схоже на білу пару виходило з проколу. А потім, потім бабина молодша сестра не встигала міняти ганчірки, які були за перев"язочний матеріал, і вода в копанці стала червоного кольору - гній з кров"ю йшов з рани кілька годин, чисті ганчірки закінчились, а використані ледве встигали випрати.
З того дня баба почала видужувати. Вона ще довго ходила з перев"язаним боком, після фізичного навантаження рана починала кровоточити, але це були вже дрібниці порівняно з тим, що вона пережила.
Я часто думаю, чому вона вижила? Як могла людина з такою інтоксикацією жити місяцями і врешті одужати? Ні здорового харчування, ні спокійного життя, ні особливого догляду не було.
Новонароджена дитина ? Може це змусило бабу жити? Чи вона просто не розуміла наслідків хвороби, не вірила в те, що може померти ?

Та якби баба Голяна не зайшла того дня в нашу хату, я не писала б ці рядки.
rich_ka: (Default)
Родичка розказує новий рецепт консервування чогось-там.
- Ніно, а скільки цукру класти?
- Цукру? ЧУТІНЬКО, а може й менше....

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 10:42 am
Powered by Dreamwidth Studios