rich_ka: (Default)
Один з останніх теплих днів цього року, ми з Мефодиком ходили на набережну гратись на дитячому майданчику.Потім - віднесли фотографії у друк, одне з небагатьох речей, які я ще здатна контролювати, це щомісячний друк фотографій. Десь по 10-15 найцікавіших я віддруковую і вкладаю у альбом. Щоб не потонути у тисячі фото в комп"ютері.
А по обіді - ми пішли на прогулянку знову. Відвідали тьотю Оксану у педагогічному університеті, принагідно зустріли ще кількох друзів-знайомих, потім провели тьотю Оксану додому, Мефодик познайомився з її кицею, дуже схожа на Йону, дитина одразу ж простягла ручки гратись . А де ж наше Йонисько? Як її виловити з тих полів\садів?
Потім тьотя проводжала нас, і ми таки встигли забрати фотографії. А поруч - книгарня "Є", а там - оголошення про зустріч з Артемом Чапаєм.
І Мефодик вже їсти хоче, конкретно.
То ж поки ми добігли додому, поки розказали бабуні про "Мамайоту" , а бабуня, виявляється, його бачила в ранковій передачі "Легко бути жінкою", поки бабуня погодилась мене відпустити на годинку, бо книгарня у нас просто за городами, то вже було далеко по шостій.
Я вперше була на зустрічі у книгарні. Людей було зовсім небагато, десять? дванадцять?. Викладачка з університету, молоді дівчата і хлопці, мабуть, студенти, порадувало, що небагато, що нікого не заганяли. Та з іншого боку - щось зовсім мало, чи реклами не вистачало, чи просто читачі настільки затуркані, як от я, що постійно не встигають на зустріч з авторами.
Артем виявився приємним молодим хлопцем. Допомагала йому ведуча, яка мастерно вела розмову.Так, наче інтерв"ю брала.
До речі, хтось з молоді запитав про майбутнє України.(бо всіх нас хвилює, що ж буде з нашою країною) Артем послався на когось зі своїх друзів ( як мама-годувальниця, я все забуваю, то ж забула прізвище ), мовляв, коли вже нічого не чекаєш, трапляється щось таке, що змінює ситуацію. Тож сподіваймося.Знову ж таки, це все в моїй інтерпретації.:)
Я трохи відчувала себе як Кіса Вороб"янінов,чужою на цьому празнікє жізні.Цей хлопець, що подорожував мотоциклом Україною, дійсно з іншого світу. Не мого. Тобто, колись у мене теж були подорожі і пригоди, і знайомства цікаві і розмови небуденні. Зараз - одна рутина, а думки все про заробітки.
І я слухала його, слухала, про Хемінгуея і про Стейбнека, про плани на майбутнє, про Київ і провінції, про дауншифтерів та інших дивакуватих людей сучасного світу...
В книгарні цікаво так сидіти, між книжками, можна і погортати якусь, якщо набридло слухати.

І чи то настрій у мене втомлено-занепадницький, чи день такий, чи дійсно смішно сидіти разом зі студентами і слухати хлопця, який вважає свої тридцять років поважним віком, вже автостопом ніякового їздити:), чи я у мушлі сховалась, такій прозорій мушлі, все бачу і чую, але не відчуваю, наче мушля та має дзеркальну поверхню, щось ззовні до неї ледь доходить, та одразу ж відштовхується і летить назад.Така складна конструкція, а що? в світі ще й не таке знайдеш.

Дома на мене чекала знервована мама і заплаканий син. Щось у них з бабунею не зійшлося, поки мама ходила на зустріч з письменником. А, до речі, автор письменником себе не вважає, він просто книжки пише.
rich_ka: (Default)
Майстер-клас з писанкарства (Вінниця)

Дата події: 19.04.2011 18:00
Книгарня «Є» та «Союз українок» запрошують Вас на майстер-клас з писанкарства, яка відбудеться 19 квітня.
Початок — о 18:00.

Писанка – це не тільки атрибут свята, а й своєрідний культурний феномен. Її символіка сягає тисячоліть, а енергетика, вкладена в неї автором, не зрівняється з жодним іншим подарунком. Дізнатися про тонкощі писанкарства Ви зможете на майстер-класі, який проведе голова Вінницького міського осередку «Союзу українок» Оксана Пойда.

Матеріали надаються безкоштовно.

***
Адреса книгарні «Є»:
просп. 50-річчя Перемоги, 26.
Вхід вільний.
rich_ka: (Default)
До потягу на Вінницю - 1 година чекання в Івано-Франківську і ми заскочила в книгарню "Є". Я в цій книгарні ще не бувала і здалась вона мені такою європейською. Наче я там була привидом в минулому житті.:)

Європейськість - не тільки вибір книг і ціни (ціни європейські у нас всюди), а загалом про обслуговування.

Наприклад, відсутність "гаркаючого "добродія на вході "з такою сумкою не можна", і ненав"язливого "сервісу" "чи можу вам допомогти" від дівчинки чи хлопчика з підлітковою зовнішністю .

А присутня: мила дівчинка на касі в центрі залу, wi-fi і багато книг українською мовою. Я встигла побувати тільки на третьому поверсі, у відділі "художня література". А ще ж був 2 поверх, література дитяча і навчальна. А ще перший - кав"ярня...

Хотілось, звичайно, кави випити, але часу обмаль, швиденько нахапала книжок і - на потяг.
Приємний добродій в купе поцікавився: "Відпочивати їдете? На місяць?".

"Та ні, -кажу, - це на день-два, для залів очікування в аерпорту і на вокзалі залізничному ".

Список моїх нових книжок:

Драгослав Михаїлович . Коли цвіли гарбузи
Ізабелла Сова. Смак свіжої малини
Ізабелла Сова . Тістечка з ягодами
Роса Монтеро. Дочь каннибала

"Гарбузи" вже прочитані, а "Малинку" щойно почала. І дуже ця "Малинка" мені смакує.:)

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 06:41 am
Powered by Dreamwidth Studios