rich_ka: (Default)
Мефодик спить, а я згадала ще одну історію. Колись працювала в музеї,на початку 90-х, дізналась про вже покійного пацієнта нашої психіатричної лікарні. Писав він вірші, а що тут дивного, там багато хто вірші пише.
Чоловік цей був сином священика,у війну попав у полон, був в армії Власова, а потім зміг виїхати, здається, в Аргентину. Так от, звідти він повернувся в СРСР на початку 50-х. Зрозуміло, що потрапив одразу ж "куди треба", поламали йому ребра і вибили всі зуби, а як зрозуміли, що не шпигун - відправили в нашу психіатричку, бо родом він був з Вінницької області.
От він і до початку 90-х сидів у цій лікарні. Двічі пробував тікати, пробирався до кордону, але не міг втриматись, починав по дорозі з людьми спілкуватись, проповідувати, і його ловили і відправляли назад.
Медсестра, що пам"ятала його, розповіла, що був чоловіком освіченим і вихованим, допомагав її синові з англійською.

- Чому він повернувся в СРСР?- запитали ми в неї.
- Ностальгія замучила. В нього був сильний головний біль, аж до запаморочення, і він почав чути голоси. Голос сказав:"їдь додому, там тобі полегшає".
Ми з колегою розпитували далі:
- А що ж було в його поведінці відхиленням від норми?
- Не знаю, - знизала вона плечима.- Слово "Бог" писав з великої букви.
rich_ka: (Default)
Продовжую викладати розповіді маминої тітки про її життя. Черговий епізод про переселення в Бесарабію. В 1940 році деякі села Вінницької області було вирішено переселити в Бесарабію, якраз приєднану до братнього радянського народу.
Наша Лисогірка потрапила в цей список,бо за офіційною версією, дуже багато сіл було в нашому районі. Надто залюднено, і ні Голодомор, ні репресії не змогли вичистити цю залюднену територію.
Моя родина вся поїхала в ту Бесарабію. З дитинства я пам"ятаю розповіді баби про цю поїздку. Бесарабія злиденним подільським селянам видавалась майже раєм. Це була наче компенсація тим,хто вижив в результаті колективізації. Рай з хатою і багатим господарством у колгоспі.
Перша частина - як збирались і як там жили . А ще буде - шлях звідти.
"І вперед день вони, шпіони, у Карпатах розкопали цей, де ця річка, і воно так ця вода рухнула, так вода стала летіти, шо цей пас вівці по той бік, то не вспів через місток перегнати.
І тут цею левадою, тут дуже багацько палаток, машин, бо це ж воїнська часть стояла. Цих солдатів там тьма була. Боже, то ті солдати не вспіли машинами втікти, як вода та валила. "

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 06:43 am
Powered by Dreamwidth Studios